|
|
Каталог статей
Инструкции по БЖД
Правила пожежної безпеки в навчальних кабінетах, школі
1.
У навчальних і
навчально-виробничих приміщеннях школи необхідно розміщувати
тільки необхідні для забезпечений навчально-виховного
процесу меблі, прилади.
2.
Усі навчально-наочні
засоби повинні зберігатися у спеціально відведених для цього приміщеннях,
шафах, стелажах.
3.
У навчальних і
навчально-виробничих приміщеннях зберігаютьси тільки ті прилади,
устаткування і ТЗО, проводяться тільки ті досліди і роботи, які
передбачені навчальними програмами.
4.
Зберігання фільмокопій,
слайдів, діапозитивів та ін. має проводитися
тільки у спеціально відведених для цього приміщеннях.
5.
Забороняється зберігання кіно-, фотоплівок,
відео- і аудіокасет в загальних ящиках з паперами й
іншими матеріалами.
6.
Після закінчення занять
всі пожежно- і вибухонебезпечні матеріала та речовини повинні бути прибрані з класів і кабінетів, а також майстерень до
спеціально відведених й обладнаних приміщені.,
7.
Кількість парт (столів)
у класах і кабінетах не повинна перевищувати гранично допустимих норм, які
встановлюються Міністерством освіти і погоджуються з Міністерством
охорони здоров'я,
8.
Всі учасники навчально-виховного процесу
(учні, вчителі, співробітники кабінетів, лабораторій
і майстерень) повинні знати правила пожежної безпеки і правила поведінки під
час пожежі.
8.
Перед початком проведення лабораторних занять
вчитель повинен провести інструктаж щодо
протипожежної безпеки, а учні, прослухавши його, розписатися в
журналі.Всі роботи, пов'язані з виділенням токсичних, пожаро- і вибухонебезпечних газів і пари, необхідно проводити у
витяжній шафі.
10.Лабораторні приміщення, робочі майстерні, коридори і рекреації школи
повинні бути забезпечені вогнегасниками. Учасники навчально-виховного процесу
повинні знати місця розміщення
вогнегасників і уміти користуватися ними.
11.Всі двері евакуаційних й інших виходів повинні завжди перебувати у
справному стані, відчинятися у напрямі виходу людей з приміщення.
12.Не дозволяється влаштовувати перегородки і сховища на сходах,
сходових клітках і шляхах евакуації, захаращувати вказані ділянки
евакуаційних шляхів.
13.Не дозволяється користуватися електронагрівачами в класах і адміністративних приміщеннях.
14.У приміщенні школи на видному місці повинен бути розташований план
евакуації з приміщення. В навчальному закладі має бути призначено
співробітника, який відповідає за пожежну безпеку
і евакуацію дітей із приміщення школи.
15.У навчальному закладі повинна бути створена дружина юних пожежників.
16.Приміщення навчального закладу має бути обладнане засобами сповіщення
людей про пожежу (АПС, внутрішня телефонна або радіотрансляційна мережа,
спеціально змонтовані мережі спові
щення і т. ін.).
17.Після закінчення всіх робіт необхідно провести обов'язковий огляд
всіх приміщень із відключенням електроустаткування, за винятком апаратів
і приладів безперервної дії.
Захист при пожежах
Захист при пожежах, так само як і решта заходів пожежної безпеки,
визначені Законом України «Про пожежну безпеку», Законом V країни «Про
охорону
праці», Правилами пожежної безпеки в Україні, ствердженими
Державною інспекцією України із пожежного нагляду 14 червня 1995 року.
При пожежах, зрозуміло, головною
метою є порятунок людського життя. У системі заходів, спрямованих на
порятунок
людського життя і забезпечення безпеки людей під час
пожежі в будівлях і спорудах, важливе міце поссідає
евакуація.
Евакуація —
це процес самостійного руху людей, які знаходяться під загрозою
небезпечних для людини чинників пожежі, із приміщення в
безпечну зону через заздалегідь передбачені ходи і виходи.
Із метою організації безпечної евакуації у разі виникнення надзвичайних
ситуацій, у тому числі й пожежі, в кожній установі тії організації мають
бути вжиті попередні профілактичні
заходи.
Усі суспільні й виробничі приміщення повинні бути забезпечені аварійними
виходами, виразно позначеними, не дуже довгими, гарантуючими
швидкий, без перешкод, прохід. Двері повинні завжди відчинятися
зсередини. У
цих проходах не повинні перебувати сто ронні предмети,
сходи, двері, а також горючі матеріали, стіни маюті. бути зроблені з
вогнестійких матеріалів.
Окремо повинні бути передбачені інші шляхи порятунку: зон нішні сходи,
виходи на дахи, балкони і вікна. Сходи мають бути бс і єдиного замка і
готові до використання у будь-який момент, навіть тоді,
коли звичайно користуються тільки ліфтом. На жаль, часто ці правила не
дотримуються: виходи закриті на ключ, щоб уникнути непрошених
гостей. Філософія «з ким завгодно, тільки не зі мною» може призвести до
трагічних наслідків. Не забувайте також, що ліфі не вважається шляхом
евакуації, навпаки ним ніколи
не слід корис туватися на випадок пожежі. '
Під час пожежі, як і при інших катастрофах, можливим є виникнення
паніки.
Найчастіше це зустрічається в місцях випадкових скупчень людей:
кінотеатрах, театрах, ресторанах, готелях тощо. Ніі роботі та у
навчальних закладах, де люди добре знають приміщення і одне одного,
паніка рідша, хоча завжди існує можливість її виник нення, яку не можна
ні виключити, ні передбачити.
Кожна людина
мусить знати, яким чином швидко покинути при міщення при виникненні
пожежі. Для цього треба проводити загальні спеціальні
навчання у всіх організаціях, установах і підприємствах, а також
вивішувати на
видних місцях плани евакуації з приміщень,
Показником ефективності процесу евакуації є час, протягом якого люди
можуть за необхідності покинути приміщення.
При виникненні пожежі в школі
необхідно:
1.
Негайно закрити двері
приміщення, в якому виникла пожежа для запобігання
розповсюдженню вогню і доступу повітря в приміщення, а також задимлення шляхів евакуації.
2.
Негайно повідомити про
виникнення пожежі у службу пожежні охорони, при цьому слід чітко назвати
адресу, місце виникння пожежі, своє прізвище та
ім'я. Виклик повинен бути продубльваний через декілька хвилин.
Повідомити персонал школи про місце виникнення
пожежі. Задіяти систему сповіщення при пожежі.
3.
Не допускати паніки. За
сигналом тривоги учні стають біля своїх парт і за
вказівкою вчителя залишають приміщення поодинці розміреним кроком евакуаційними шляхами. Замикає хід вчитель
із класним журналом. Необхідно закрити двері класу і всі двері, що зустрічаються на шляху, під час пожежі вони
перешкоджаютьрозповсюдженню вогню.
4.
Діти з одного класу спускаються сходами
поодинці, залишаючи місце для дітей іншого
класу. Заборонено обганяти одне одного.
5.
У першу чергу необхідно
евакуювати дітей початкової школи. Всі, хто не був
присутній в класі під час тривоги (був у туалеті, чергував у вчительській і т. ін.), повинні йти до місця збору і при
єднатися до свого класу чи групи.
6.
Весь адміністративний і
технічний персонал школи повинні за сигналом тривоги негайно попрямувати до місця
збору.
7.
У разі потреби
організовуються пошуки людей, яких не виявили на місці збору.
8.
На місці збору кожний
клас або група займають строго визначене заздалегідь
відведене йому місце. На місці проводиться перекличка за класними журналами для з'ясування, чи всі евакуювались зі школи.
Результати переклички докладаються директору школи.
10. Для
дітей-інвалідів і дітей із неврівноваженою психікою передбачаються спеціальні заходи евакуації.
1. Один раз
на півроку, в перший день чверті, необхідно проводити бесіди про процедуру пожежної евакуації.
Забороняється:
•
повертатися в будівлю
доти, доки не буде надано дозвіл пожежної охорони;
•
голосно розмовляти,
сміятися або кричати під час евакуації, щоб чути команди;
•
обгоняти одне одного на
шляхах евакуації, особливо на сходах;
•
бігти до місця збору,
відлучатися з місця збору куди-небудь, у тому числі й додому, без дозволу вчителя.
Правила поведінки при пожежі
1. Зателефонувати
в пожежну службу за телефоном 101. Викликаючи пожежників,
необхідно точно і чітко назвати повну адресу приміщення, де відбулася
пожежа, своє прізвище і ім'я,
телефон, скільки поверхів у будинку,
як до нього під'їхати. Не дивуйтеся безлічі запитань, які вам поставлять
по телефону, це не уповільнить виїзд пожежної команди — вона вже
виїжджає,
а диспетчер потім по рації повідомляє їй
додаткові дані, які необхідні для правильного і якнайшвидшого гасіння
пожежі. Докладні відомості про те, хто повідомляє про пожежу, необхідні
задля уникнення
«жартів» по телефону.
2. Вивести дітей
і старих з приміщення, покликати на допомогу дорослих і лише після цього
почати гасити вогонь самотужки, використовуючи вогнегасники і підручні
засоби.
Підручними засобами можуть бути мокра
тканина, пісок, вода тощо.
Увага! Перш ніж
почати гасити пожежу, що виникла в електроустаткуванні
та електропроводці, необхідно відключити живлення.
Не використовувати для гасіння
електропроводки і електроприладів воду.
Вікна і двері не
відкривати, щоб уникнути потрапляння Кисню (горіння — процес
окислення).
Штори, що
зажевріли, зірвати, затоптати, кинути у ванну, так само слід гасити
ковдри і
подушки, телевізор — накрити щільною тканиною,
ковдрою або подушкою для запобігання потрапляння повітря.
3.
Намагайтесь якнайшвидше
покинути приміщення, якщо пожежу не вдається згасити.
Увага! Маленькі діти можуть сховатися у шкафу, під ліжко, під стіл, до туалету, ванної, під ковдру і частіше за все
не відгукуватися. Перед виходом, якщо це можливо, відключіть світло і газ, погасіть вогонь у печі, візьміть
документи і все най-необхідніше.
4.
Просуватися до виходу через задимлене
приміщення треба обережно повзучи. За можливості — йти всім разом,
орієнтуючись по стінах, органи дихання
захищати мокрою тканиною, щоб уникнути
отруєння чадним газом (більшість
людей гине під час пожежі не від
полум'я, а від отруєння чадним газом або продуктами горіння синтетичних
матеріалів).
5.
Двері відкривати обережно — вогонь може
вирватися назовні. По дорозі закривати за собою всі двері — кожні закриті двері
затримують пожежу на 15 хв.
6.
При спаласі одягу,
волосся тощо у жодному разі не можна бігти. Необхідно спробувати збити
полум'я якою-небудь великою річчю або катаючись по землі, або облившись
водою, можна також закрити одяг або
волосся, що горить, щільною тканиною, ковдрою і т. ін.
7.
У початковій стадії
пожежу можна гасити хімічними пінними (ВП) або
вуглекислотними вогнегасниками (ВВ), в яких власне діючою речовиною є
піна. Перед
використанням вогнегасника необхідно прочитати інструкцію з
користування ним, яка чітко і стисло
викладена на кожному вогнегаснику.
Під час гасіння
пожежі з допомогою вогнегасника необхідно дотримуватись таких правил:
•
при гасінні твердих
предметів струмінь потрібно направляти в місце
найінтенсивнішого полум'я, поступово покриваючи піною (вуглекислотою) всю поверхню горіння. Збивати полум'я потрібно
зверху вниз;
•
при гасінні горючих
рідин, які знаходяться в судинах з низькими бортами, не можна
направляти струмінь піни в рідину, оскільки вона
розбризкуватиметься і горіння посилиться.
Струмінь потрібно
направляти в борт місткості — тоді піна плавно розійдеться по поверхні рідини і швидко згасить полум'я;
•
розлиту на підлозі або
будь-якій поверхні рідину потрібно гасити, починаючи з країв,
локалізуючи осередок пожежі, та поступово переходити до його середини;
•
електропроводку, що
зажевріла, необхідно гасити з допомогою вуглекислотного
вогнегасника.
8. При
виявленні диму в під'їзді спробуйте з'ясувати, що відбувається і звідки
йде дим. Проте робити це треба обережно: вийпюішіи
з квартири, обов'язково закрийте за
собою двері, інакше квартира стане величезним димарем для під'їзного
диму і
потім в піп ме можна
буде жити, не зробивши ремонту. Якщо дим явно загрожує диханню — не
намагайтеся спуститися нижче — телефонуйте ОІ.
Це саме той випадок, коли природна реакція — вибігти з будинку — губить
людину.
Якщо вийти з під'їзду
неможливо — закрийте двері, забийте щілини
мокрими ганчірками, заткніть вентиляційні отвори і чекайте пожежників. У
жодному разі не намагайтеся вибігти
з будинку (якщо ви тільки не живете на
нижньому поверсі), а тим більше — спуститися на ліфті. Отруїтися
продуктами горіння можна, пройшовши 2-3 сходових прольоти, а ліфт при
пожежі
будь-якої хвилини може відключитися.
Дзвонити в
пожежну службу потрібно і в тому випадку, якщо хтось уже викликав
допомогу,— слід повідомити, в якій квартирі ви перебуваєте. Ця
інформація передається по рації на місце пожежі та у разі потреби
пожежні нададуть вам допомогу. Але сумний досвід показує, що в
екстремальних ситуаціях більшість людей намагається врятуватися тією
дорогою, якою вже ходили ,тому часто йдуть у вогонь у буквальному
розумінні. Але для цього треба не
тільки знати, що іншого шляху немає, але і уявляти всю глибину фронту
вогню і весь шлях, який доведеться подолати. Якщо
ви тверезо все розрахували — надіньте шапку, пальто, накрийтеся
ковдрою, намочіть все це, візьміть мокру тканину для захисту рук
і органів дихання, пройдіть шлях подумки, а потім, рачки або повзучи,
рухайтеся до виходу. Місце,
охоплене вогнем, треба пробігти (на
вдиху і під час бігу затримайте дихання). Якщо ваша квартира розташована
на верхніх поверхах, ви можете і скористатися
пожежними сходами, розташованими на балконах, і або переходами між
балконами. На жаль, переходи між балконами мешканці.наглухо закривають
перегородками, а на
сходах часто влаштовують склади для непотрібних речей. Якщо ви виносите
людину, яка знепритомніла,
накиньте на неї мокру тканину,
ковдру.
Якщо до квартири проникає жар, можна вийти на балкон і подати знаки
рятівникам. У кожному загоні пожежників є спостерігач. Який одразу ж вас
помітить.
9.
Підтримуйте у собі і в інших присутність духу. Часто під час пожежі люди стрибають із наперед відомої
смертельної висоти, хоча можливості
порятунку далеко не вичерпані. Ними керує страх.
10.
Пам'ятаєте: головний спосіб захисту від пожежі — самому не стати його причиною. Проста акуратність і побутова
культура жителів можуть захистити
від пожежі будь-яке місто ефективніше, ніж сотня пожежних команд.
Пожежна безпека електричної мережі.
Попередження
виникнення пожеж від електричного струму
Пожежі в житлових і промислових будівлях, а також будівлях, у яких
розташовані установи і організації, можуть виникнути череї несправність
електричної мережі або через її неправильну експлу атацію. Це
пояснюється тим, що при проходженні електричного струму через провідник
відбуваються втрати електричної потужності, унаслідок чого провідник
нагрівається.
Коротке замикання — це утворення електричного контакту
уна слідок з'єднання провідників
електричного ланцюга, не передбаченого нормальними умовами роботи, яке
супроводжується значним збіль шенням сили
струму в ланцюзі, виділенням тепла і може супрово джуватися електричними
розрядами, аж до
електричної дуги.
Коротке замикання в
електричній мережі (і як наслідок — пожежа)
може відбутися: при зіткненні
двох неізольованих провідників через порушення ізоляції
частин електричних мереж і установок; при перевантаженні електричної
мережі, коли
споживана потужність мережі перевищує гранично допустиму (тобто до
джерела Р1
живлення підключена велика кількість електроприладів); під час
проведення будівельних, ремонтних та інших робіт, коли 1 через
недотримання правил експлуатації
електричних мереж '' або через незнання
місць розташування дротів відбувається пошкодження
ізоляції або з'єднання двох провідників металевими частинами
будівельних інструментів.
Якщо в місці виникнення короткого замикання опиняться горючі матеріали
або
конструкції, вони вмить запалають.
Самозагорання електричних мереж може виникнути унаслідок порушення чи
ослаблення контакту провідників у місцях їх під'єднання до
токоприймачів, а також через значне перевантаження електричних мереж.
Показником ослаблення контакту при нормальному навантаженні, а також
перевантаження електричної мережі може бути нагрівання місця
під'єднання до токоприймача (розетки, дроти).
Для запобігання небезпечним наслідкам коротких замикань і перевантажень
в електричних мережах застосовують релейний захист або
встановлення плавких запобіжників, які забезпечують швидке відключення
небезпечної ділянки мережі. Це пристрої, що розривають
електричний ланцюг, якщо сила струму перевищить допустиме значення.
Необхідно
пам'ятати також, що причинами виникнення пожежі від електричного струму
також можуть бути:
•
несправність
електропобутових приладів і електротехніки;
•
залишені без нагляду електропобутові прилади
й оргтехніка;
•
користування
саморобними електропобутовими приладами, ялинковими гірляндами і т. ін.
Причиною спалаху можуть стати будь-які несправні електроприлади:
холодильники, пилососи, праски, вентилятори, кофемолки тощо. Зазвичай
найслабішими їх місцями є вимикачі, штепсельні вилки і
шнури.
Слід відзначити, що серед всіх електропобутових приладів найчастішою
причиною виникнення пожежі є телевізор,— горять всі телевізори усіх
країн і всіх марок. Із телевізором, як і з кожним
електроприладом, необхідно поводитися обережно: не бити кулаком
вішати на дроти що-небудь або закріплювати їх за газові та водопровідні
труби, труби і батареї опалення;
•
допускати зіткнення
електричних дротів із телефонними і радітрансляційними
дротами, радіо- і телеантенами, гіллям дерен і покрівлями будов, а також із
гарячими частинами електрона
грівальних приладів, особливо з відкритими спіралями;
•
використовувати дроти не за призначенням: для
побутової електромережі з напругою 220 В не можна застосовувати телефонні дроти, розраховані на низьку напругу, щоб уникнути
виникнення
корртких замикань;
•
під час будівельних і
ремонтних робіт в будинках, особливо в сучасних, де електропроводка
виконана прихованим способом, не можна довільно забивати в стіни цвяхи,
робити отвори і борозни.
Це може призвести до пошкодження ізоляції електропроводки
і, як наслідок, до виникнення короткого замикання, а потім і до пожежі;
•
необхідно утримувати електричну проводку і
електробладнання у справному стані. Якщо
розхиталася розетка, її треба негайно закріпити,
інакше це призведе до пошкодження ізоляції дротів, і тоді коротке замикання
неминуче;
•
категорично забороняється
тягти вилку з розетки за шнур;
•
не обмотуйте дріт навкруги кофемолок, прасок,
фенів — від числен них згинів вони
скручуються, може відбутися пошкодження ізоляції;
•
неухильно дотримуйтеся
правил користування електроприладами;
•
не залишайте без нагляду
включені електроприлади ні на хвилину;
•
не користуйтеся саморобними електроприладами;
•
при пошкодженні
ізоляції, несправності електроприладу зверніться до фахівця.
Правила гасіння пожеж, викликаних електричним струмом
Відомо, що для виникнення пожежі необхідні три умови: наявність горючої
речовини, кисню і теплового імпульсу для нагрівання горючої
речовини до необхідної температури. При пожежах, викликаних електричним
струмом, як тепловий імпульс виступає електричний струм. Отже, в першу
чергу треба відключити прилад, що горить, від джерела електричного
струму. У жодному випадку не намагайтеся вимкнути вимикач на
електроприладі, що горить. Для того щоб відключити електроприлад, що
горить, від джерела живлення, необхідно відключити живлення на щитку на
сходовому майданчику або на рубильнику (вимикачі) на вході
в будинок, квартиру. Можна також висмикнути вилку з розетки, якщо ви
впевнені, що в проводці немає короткого замикання.
Необхідно також пам'ятати, що пожежу треба гасити щонайшвидше, оскільки
«якщо в першу хвилину пожежу можна згасити склянкою іюди, то
через 1—2 хвилини для її гасіння може не вистачити і відра поди».
Найефективніше використовувати спеціальні
вогнегасники.
При застосуванні всіх типів вогнегасників необхідно дотримуватись таких
загальних правил безпеки:
•
при виявленні пожежі
подати сигнал тривоги і сповістити пожежну охорону;
•
не проходити повз пожежу
в пошуках вогнегасника, оскільки тупикове приміщення може
стати для вас пасткою;
•
при гасінні електроустаткування, що
знаходиться під напругою, необхідно, щоб
відстань від електроустаткування до насадки (розтрубу) вогнегасника
була не менш як 1 м;
•
гасіння слід проводити з
навітряного боку;
•
залишати вільним шлях евакуації;
•
при невдалому гасінні
треба негайно залишити приміщення і чекати на допомогу.
Ваше знання обстановки допоможе тим, хто прийшов на допомогу;
•
при гасінні одночасно декількома
вогнегасниками не проводити гасіння
струменями вогнегасної речовини, направленими назустріч одне одному;
•
після закінчення гасіння
відхід необхідно проводити обличчям до вогнища; за наявності
запасного вогнегасника з вогнегасною речовиною
охолоджуючої дії провести обробку нагрітих поверхонь
з метою попередження повторного загоряння.
До інших засобів пожажогасіння відносяться: гідранти, вогнегасники, засоби покриття вогню, пісок та інші підручні матеріали.
Найтрадиційнішим засобом для гасіння пожеж є гідрант, який истановлюється
усередині всіх суспільних будівель, за винятком складів, де містяться матеріали, що реагують з водою (бензин, солярка).
Він повинен бути в досяжних місцях і
завжди готовим до никористання. Принцип дії гідранта полягає в подачі
великих
об'ємів коди, призначеної для гасіння
пожеж, коли горять звичайні матеріали (дерево,
солома, папір, тканини). Його не можна використовувати на иипадок пожежі
електричної апаратури, що
знаходиться під напругою, юрючих рідин
(бензин, ацетон, спирти) і для гасіння речовин, які мри реакції з водою
виділяють токсичні чи горючі
гази (сода, Калій, карбід кальцію).
За наявності в будинку внутрішнього пожежного водопроводу необхідно
стежити, щоб підступи до нього були вільні, не захаращені.
Пожежний рукав
зберігається згорнутим, приєднаним до пожежного крана і стовбура. Шафка,
де встановлений пожежний кран і зберігається
пожежний рукав, має бути закрита й опломбована. Робота крана періодично
перевіряється посадовцями.
При пожежі треба відкрити шафку (розбити скло), узяти правою рукою
стовбур і бігти з ним у напрямку пожежі. Рукав при цьому
розмотуватиметься. Інша людина повинна відкрити кран, якщо іншої людини
поряд не має, треба покласти стовбур, швидко повернутися до крана,
відкрити його і повернутися до стовбура. Струменем води треба діяти так,
щоб зупинити розповсюдження вогню. Для цього позицію потрібно вибрати
таку, щоб бути вище за вогонь або на одному з ним рівні та йти назустріч
вогню, а не вслід за ним.
Струмінь треба направляти в місце найсильнішого горіння. Вертикальні
поверхні гасять зверху вниз. Якщо вогонь розвивається усередині
конструкції, то необхідно відкрити доступ води до вогню, розкривши
таку конструкцію (зірвавши дошки, розбивши стекла, збивши штукатурку).
При гасінні пожежі
потрібно пам'ятати, що воду не можна застосовувати для
гасіння електроустаткування і електромереж, які перебувають під напругою
(перед гасінням пожежі їх необхідно від ключити),
оскільки вода є гарним електропровідником, а також для гасіння
легкозаймистих і
горючих рідин.
Гасіння пожеж на перших стадіях їх розвитку
підручними засобами
'■■>;■
і
При гасінні пожежі ефективним є використання будь-якої не-синтетичної
накидки, яка гасить вогонь, зупиняючи доступ повітря до предмету, що
горить. Треба накрити за можливості всю площу, що горить, не викликаючи
руху повітря, яке могло б
підтримати вогонь. Пожежа в будинку
часто виникає на кухні, де можна її згасити, використовуючи накидку.
Вона
годиться також для ліквідації горіння електричної
побутової техніки.
Для гасіння вогню також використовують пісок. Він придатний для
невеликих пожеж, але не підходить для гасіння горючих рідин, оскільки
відразу осідає на дно, а рідина продовжує горіти.
Існують й інші способи. Навіть проста мітла, якщо вона обмотана сирою
ганчіркою, може стати засобом гасіння. Треба збивати нею полум'я для
запобігання розповсюдженню як вогню, так і іскр. Не зважаючи на
простоту, цей метод достатньо ефективний. Таким же чинрм можна
використовувати зелені гілки, мокрі ганчірки, намотані на палицю.
Оскільки швидкість вашої реакції пов'язана з ефективністю гасіння
пожежі, необхідно використовувати будь-який засіб, що є у вашому
розпорядженні, пожертвувавши навіть пальтом чи піджаком, щоб уникнути
більш серйозних втрат.
Окрім вищеперелічених протипожежних засобів, існують й інші, які можуть
виявитися корисними. Це жердина з крюком, сокира, декілька
лопат, драбина, відра або які-небудь контейнери, що легко
транспортуються, бочки з водою, залізні загороди. Добре також мати
який-небудь
засіб для подачі сигналів тривоги.
Маленькі вогнища полум'я тушаться з допомогою швабри, тому необхідно
мати у розпорядженні більше мокрих ганчірок. Можна
використовувати постільну білизну, ковдри тощо. Після ліквідації
осередку пожежі залишки, шо димлять, треба винести на вулицю, а за
місцем загоряння ще якийсь час спостерігати.
Особливу увагу слід приділити випадку гасіння телевізора. Якщо паш
телевізор зажевріє у вашу відсутність (коли ви будете у ванні або на
кухні), згасити пожежу досить непросто. Учені протипожежного НДІ
проводили експеримент, спеціально влаштувавши коротке замикання в
кольоровому
телевізорі. Через 10 хвилин у кімнаті була нульова
видимість. Температура в радіусі метра від телевізора досягала 200 °С,
тобто наблизитися до нього було неможливо. При цьому деякі пластмаси
виділяють при горінні надзвичайно
токсичні речовини, так, що людина, якийсь час побувши поряд із
телевізором, що горить, може просто знепритомніти і задихнутися.
Зрозуміло, при пожежі треба негайно вийняти вилку з розетки або
підключити
живлення на щиті біля входу в квартиру. Якщо телевізор продовжує горіти,
облийте його водою. Не думайте, що після цього наш апарат буде
непридатний до використовування. У погашених таким чином телевізорах, як
правило, ніякі деталі, окрім тих, що стали причиною пожежі, не виходять
з ладу. Обливати водою можна ^ іьки
телевізор із витягнутою з розетки вилкою, інакше неминучим І удар
електричним струмом.
При невеликих осередках пожежі телевізор можна накрити несин-гичною
накидкою, перекривши доступ повітря до джерела спалаху, здалегідь
вийнявши вилку з розетки.
Порятунок людей під час пожежі
. Долікарська допомога потерпілим від пожеж
При виявленні диму в під'їзді, у вікні або якому-небудь іншому місці
житлового будинку чи виробничого приміщення, приміщення навчального
закладу тощо постарайтеся з'ясувати, що відбувається і звідки йде дим.
Якщо в приміщенні виникла пожежа і ви стали її свідком, необхідно:
•
сповістити сусідів та
інших людей про виникнення пожежі;
•
негайно сповістити про
пожежу службу пожежної охорони за телефоном 01, чітко назвавши при цьому адресу
і місце, де виникла пожежа, а також своє
прізвище, ім'я, по батькові, адресу
проживання і телефонний номер, з
якого ви телефонуєте. Телефонувати
в пожежну службу потрібно і в тому випадку, якщо хтось уже викликав
допомогу,— потрібно повідомити, в якій квартирі
знаходяться люди. Ця інформація передається
по рації на місце пожежі, і у разі потреби пожежні нададуть допомогу;
•
вивести дітей і старих з
приміщення, покликати на допомогу дорослих і лише після
цього почати гасити вогонь самотужки, використовуючи
вогнегасники і підручні засоби. Підручними
засобами можуть бути мокра тканина, пісок, вода тощо;
•
під час гасіння пожежі
та порятунку людей необхідно пам'ятати, що дорослі частіше за все у
змозі
привернути до себе увагу, дати знати про свою
присутність. Якщо вони втрачають свідомість,
то шукати їх потрібно, в основному, поряд зі сходами,
біля вікон чи інших можливих виходів. Хворі люди, які не
в змозі рухатися, можуть находитися в ліжках, на стільцях
або поряд
із ними.
Великі складнощі виникають при пошуках на пожежах дітей. Зазвичай вони
ховаються в місцях, які дорослим не спадають на думку, тому з їх
виявленням і порятунком часто спізнюються.
Увага! Маленькі діти можуть сховатися в
шафі, під ліжко, під стіл, в туалет, у ванну, під ковдру і частіше за
все не відгукуються.
При. пожежах у хмарочосах або інших дуже високих спорудах необхідно
враховувати, що автоматичні сходи пожежних машин підіймаються у кращому
разі на
висоту 50 м. Таким чином ті, хто знаходиться
нижче за цю висоту, можуть виглянути і покликати на допомогу з вікон, а
хто вище — мають швидко дістатися даху, де вони будуть помічені
вертольотами.
Якщо ви виносите людину, яка знепритомніла, накиньте на неї мокру
тканину,
ковдру.
Підтримуйте у собі та в інших присутність духу. Часто під час пожежі
люди стрибають з наперед відомої смертельної висоти, хоча можливості
порятунку далеко не вичерпані. Ними керує страх.
Надання допомоги потерпілому під час пожежі
При наданні першої долікарської допомоги під час пожежі треба перш за
все встановити ступінь і характер поразки. Вона може виражатися у
вигляді опіків, отруєння продуктами горіння або механічними травмами.
Розрізняють 4 ступені опіку залежно від ступеня ураження.
Опік І ступеня. В цьому випадку
уражений лише епідерміс, місце опіку червоніє,
з'являється невелике відчуття болю і припухлість, але без утворення
пухирів. Звичайно опік І ступеня має локальний характер.
Опік II ступеня характеризується
появою на шкірі пухирів. У цьому випадку уражена дерма і епідерміс.
Опіки II ступеня дуже болісні і викликають набряк, який не спадає
декілька днів.
Опік III ступеня характеризується
пошкодженням усіх шарів шкіри, включаючи
підшкірний, і пов'язаний із пошкодженням м'язових тканин, призводить до
великих втрат вологи, може
викликати шок і смерть.
Опік IV ступеня характеризується
обширною поразкою тканин і обвуглюванням
кісток. Як правило призводить до шоку, відсоток виживання після опіків
IV ступеня мінімальний,
'
При опіках будь-якого ступеня відбуваються зміни як у місці поразки, так
і у всьому організмі. Відбувається велика втрата рідини, розпад білків,
що спричиняє всмоктування токсинів і отруєння організму. Велике
значення має площа поразки.
Наприклад, при опіку І ступеня більше ЗО % шкіри настає опіковий шок,
при опіках II ступеня шок настає при поразці 10 % шкірного покриву.
При
первинному шоці потерпілий різко збуджений, але потім настає
загальмованість, знижується дихання і пульс. Шок, який розпивається
через 1—2 доби після опіку, називається вторинним.
У дітей опіковий шок настає при опіку 3-5 % поверхні
тіла.
Надання допомоги потерпілому при
опіках:
•
якщо на людині горить одяг або волосся і вона
біжить — зупиніть її;
•
поваліть її на землю;
•
облийте водою;
•
якщо під руками немає
води, накиньте на потерпілого щільну тканину (мокру),
пальто або ковдру;
тільки-но вогонь згасне, зніміть одяг, який горів, щоб гаряча тканина не була довго притиснута до обгорілої шкіри;
•
не укутуйте
людину з головою — гази, що виділяються при горінні,
можуть викликати серйозні пошкодження
дихальних шляхів;
•
не зривайте одяг з
обпаленого тіла;
•
акуратно розріжте
ножицями і зніміть те, що знімається;
•
на опік до приїзду
швидкої допомоги накладіть суху стерильну пов'язку або пропрасовану тканину. Не можна промивати опікову рану,
торкатися обпаленого місця руками, проколювати міхури,
обривати прилиплі шматки одягу, мастити
поверхню опіку будь-чим, особливо
маслом або засипати порошками, оскільки це сприяє проникненню інфекції та ускладнює хірургічну обробку
рани;
•
якщо людина при свідомості — дайте їй
знеболюючий засіб анальгін, баралгін тощо;
•
якщо довго не приїжджає
«швидка допомога», дайте потерпілому пиття. Пам'ятайте,
що за обширних опіків потерпілий у лічені години може втратити
до 3-4 літрів рідини і можуть статися зне
воднення організму, судоми, а далі — смерть;
•
перед госпіталізацією
дуже важливо надати потерпілому положення, за якого шкіра
обпалених ділянок буде максимально розтягнута;
•
забезпечте повний спокій потерпілому.
Всю подальшу допомогу при опіках
надають у лікувальній установі.
При виникненні пожеж від електричного струму часто відбувається ураження
електричним струмом (місцеве, яке виникає при поразці окремих частин
організму, і загальне, коли вражається весь організм). В цьому випадку
необхідно:
•
припинити доступ
електричного струму до потерпілого. Для цього використовується будь-який
сухий неметалічний предмет, який не є провідником електричного струму,
щоб відкинути дріт від
потерпілого;
•
якщо потерпший перебуває
у стані коми, повернути його на живіт;
•
за раптової зупинки
серця завдати удару по грудині та приступити до реанімації;
•
надавати допомогу в
такому порядку: зупинити кровотечу, накласти стерильні пов'язки на рани й опіки, накласти шини на кінцівці при переломах.
Неприпустимо:
•
торкатися потерпілого
без його знеструмлення, щоб уникнути поразки
електричним струмом;
•
шукати вимикач або
рубильник, якщо можна відкинути дроти від
потерпілого за допомогою підручних засобів;
•
торкатися дротів руками
чи іншими частинами тіла;
•
припиняти реанімаційні
заходи до появи трупних плям;
•
наближатися до дроту, що
лежить на землі, бігом або швидким
кроком (при потраплянні на землю оголеного дроту, який
зна
ходиться під високою напругою, навкруги нього створюється
електричне поле, яке сильніше поблизу дроту і слабіше
оддалік від нього). При наближенні до дроту (а якщо уражений
знаходиться
поряд, то і до ураженого) між двома ногами
людини виникає крокова напруга, яка
тим сильніша, чим ширше крок у зоні дії так званого «електричного
кратера». Наближатися до ураженого в зоні
«електричного кратера» необхідно або стрибаючи на одній нозі, або
гусячим кроком, коли п'ята однієї ноги
обов'язково торкається носка іншої
ноги.
У результаті перебування в задимленому приміщенні може статися отруєння
потерпілого продуктами горіння, які викликають порушення діяльності
центральної нервової і серцево-судинної систем. Серед продуктів горіння
найбільш небезпечний чадний газ.
Чадний газ
(СО) — украй токсична речовина, за кімнатної температури активно реагує
з Киснем і тому має здатність зменшувати концентрацію Кисню в крові,
але найнебезпечніша дія
полягає в тому, що він утворює дуже
міцні комплекси із Залізом, яке є основою гемоглобіну — переносника
Кисню в крові, внаслідок чого кров частково
або повністю втрачає здатність переносити Кисень. Людина, що отруїлася
чадним газом, відчуває головний біль,
запаморочення, загальну слабкість,
сонливість, нудоту, починається блювота, людина швидко втрачає
свідомість, настає зупинка дихання і, якщо вчасно не буде надано медичну
допомогу, може настати
смерть. Тому навіть невелика
концентрація чадного газу в повітрі являє серйозну небезпеку для життя.
Головний симптом
отруєння чадним газом — втрата свідомості.
Поразки чадним
газом бувають трьох ступенів:
I ступінь — легка.
Свідомість людина або не втрачає, або втрачає на нетривалий час. Вона
відчуває
шум у вухах, пульсацію венозних судин, головний біль, відчуває страх.
II ступінь — середня.
Людина втрачає свідомість на відносно довгий час.
Вона повертається тоді, коли потерпілий опиняється на свіжому повітрі.
Крім того, у потерпілих спостерігається психомоторне збудження,
неадекватна
поведінка, почервоніння обличчя, підвищення
температури до 38-40 °С.
III ступінь — важка.
Вміст чадного газу в крові досягає 60-80 % що
призводить до тривалої втрати свідомості, порушення дихання (воно стає
прискореним і поверхневим).
Додаткові
ознаки отруєння III ступеня — шкіра
блідо-синюшна, мимовільне випорожнення кишечника і сечового міхура.
При отруєнні чадним газом необхідно
діяти швидко і рішуче:
•
винести потерпілого на
свіже повітря;
•
викликати лікаря;
•
звільнити дихальні шляхи
потерпілого від блювотних мас за допомогою пальців і
рушника або носової хустки. Якщо постраждала дитина, звільнення від блювотних мас проводиться ротом;
•
у разі втрати
свідомості піднести до носа потерпілого вату, змочену нашатирним спиртом, не
притуляючи до слизистих оболонок носа. Стежити за тим,
щоб язик потерпілого не западав у горло;
•
у разі зупинки дихання
або якщо воно дуже різке і поверхневе, необхідно зробити штучне дихання за
методом «рот у рот» або «рот у ніс», при зупинці серця — непрямий
масаж серця;
•
допускається змочування
губ і обличчя потерпілого водою, давати пити воду
забороняється до приїзду лікаря. Забороняється також давати
ліки і робити промивання шлунку;
•
при механічних
пошкодженнях (переломах кінцівок, травмах голови, внутрішніх органів,
пораненнях) необхідно надати потерпілому відповідну допомогу.
Відповідальність за умисний підпал або пожежу, що трапилися через
необережне поводження з вогнем, визначена Кримінальним кодексом України,
де вказані види злочинів і відповідальність за їх здійснення.
Відшкодування матеріальної шкоди потерпілим від пожежі фізичним і
юридичним особам проводиться за рішенням суду, куди потерпілі
звертаються з позовом.
Лісові пожежі
У листяних
лісах зазвичай виникають низові пожежі. Висота полум'я при таких пожежах
становить 2—2,5 м, температура — 400-900 °С, швидкість розповсюдження —
0,3—1
км/год. У хвойних лісах частіше виникають
верхові пожежі, при цьому температура досягає 1100°С, а швидкість — 2—3
км/год у безвітря і 20—25 км/год при вітрі.
Через високу швидкість руху вогню втекти від верхової пожежі дуже важко.
Ось декілька непрямих ознак пожежі:
•
стійкий запах гару;
•
туманоподібний дим;
•
паніка
птахів і тварин, їх міграція в одну сторону
• нічний переліт птахів, гучні крики;
• нічна заграва;
•
відблиски заграви на
нічних низьких хмарах.
Частіше за все лісові пожежі виникають:
•
з вини людей, що
залишають непогашеним багаття або недопалки в місцях відпочинку;
• унаслідок гри
дітей з вогнем;
•
при спалюванні сміття
власниками дач і садових ділянок на узліссях.
В окремих випадках пожежі виникають з природних причин:
• удар блискавки;
• самозапалювання
торфища.
У разі лісової пожежі
1. Збираючись
у ліс на відпочинок або турпохід, візьміть із собою сокиру, складну
лопату і відро або великий пластиковий пакет. Відчувши запах диму,
підійдіть ближче і з'ясуйте,
що горить, в яку сторону дме вітер,
яка небезпека розповсюдження пожежі, чи є діти в зоні руху вогню.
Оцініть ситуацію: чи варто намагатися згасити пожежу своїми силами або ж
краще поспішити
по допомогу, щоб не витратити
даремно час і не дати вогню набрати силу. Повідомте про те, що
трапилося, по найближчому телефону або через посильного в пожежну
охорону.
2. Заливайте
вогонь водою з найближчого водоймища, засипайте
землею.
Використовуйте для гасіння пучки віток від дерев листяних порід або дерева
завдовжки 1,5—2 м, мокрий одяг, щільну тканину. Завдавайте ковзаючого удару по кромці вогню збоку у бік
осередку пожежі, ніби змітаючи
полум'я; гілки, тканину після кожного удару перевертайте, щоб вони таким чином охолоджувалися і не
зажевріли. Затоптуйте невеликий
вогонь ногами, не давайте йому перекинутися на стовбури і крони дерев. Якщо вогонь перекинувся на крони,
валіть неушко-джені пожежею дерева на
його шляху (кроною від місця пожежі).
3. Згасивши
невелику пожежу, не йдіть доти доки не переконаєтеся, що вогонь не розгориться знову. Повідомте у
лісництво або пожежну охорону про
місце і час пожежі, а також про можливі його
причини. Якщо саме ваші необережні
дії призвели до виникнення пожежі, не
намагайтеся приховати цей факт і втекти,— рано чи пізно винуватця буде
знайдено, але сума відшкодування шкоди
від несвоєчасно згашеної пожежі буде
невимірно більше за ту, яку ви заплатите, вчасно зупинивши вогонь.
4. Якщо
горить торф'яне болото, не намагайтеся самі гасити пожежу, обійдіть його
стороною. Рухайтеся проти вітру
так, щоб пожежа не наздогнала вас
вогнем і димом, не ускладнювала орієнтування, уважно оглядайте перед
собою дорогу, обмацуйте її жердиною або палицею. Запам'ятайте: при
горінні торфищ гаряча
земля і дим з-під неї показують, що
пожежа пішла під землю, торф вигоряє зсередини, утворюючи пустки, в які
можна
провалитися і згоріти.
•
•
|
| Категория: Мои статьи | Добавил: Inna (14.10.2011)
|
| Просмотров: 962 | Комментарии: 1
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
|