|
|
Каталог статей
Инструкции по БЖД
ЗАПОБІГАННЯ
ОТРУЄННЯМ
Харчові отруєння. Перша допомога
при харчових отруєннях
Харчові отруєння виникають у результаті вживання в їжу неякісних
продуктів,
отруйних грибів і рослин.
Отруєння харчовими продуктами виникають після вживання продуктів, що
зберігалися поза холодильником (молоко, вершки, креми, сири, яйця,
ковбаси, м'ясні продукти); продуктів невідомого походження
(при покупці продуктів на несанкціонованих ринках); продуктів, що
пройшли неякісну обробку; прострочених м'ясних, рибних і овочевих
консервів заводського і домашнього приготування.
Отруєння грибами
Гриби — це
дарунок лісу, але водночас вони є небезпечним продуктом харчування,
який може призвести до отруєння, а іноді й смерті. Отруєння організму
викликають токсини, алкалоїди
та сполучення важких металів, які
містяться у грибах. Прикро, що багато людей висновки роблять лише на
основі свого гіркого досвіду.
Отруєння грибами заподіюють великої шкоди здоров'ю людей і часто
призводять до їх загибелі. Частими є отруєння після вживання в їжу
невідомих грибів, особливо з бульбоподібними потовщеннями в основі
ніжки, що ростуть в екологічно небезпечних місцях уздовж доріг,
залізничних колій, у лісопосадках
промислових районів тощо. Останнім часом відомі випадки отруєння
їстівними
грибами. Вони стають смертельно
небезпечними, тому що усмоктують з ґрунту різні хімічні сполуки. Гриби
мають
властивість накопичувати багато шкідливих речовин, у тому числі й
радіонукліди.
Існує три групи отруйних грибів: ті, що вражають шлунково-кишковий тракт
(опеньок несправжній, печериця отруйна), нервову систему (мухомор), а
також печінку і нирки (бліда поганка).
При отруєнні харчовими продуктами і грибами (за винятком блідої поганки)
через 2—6 год після вживання з'являються нудота, блювота, біль у животі,
а
потім додається діарея.
При отруєнні блідою поганкою симптоми отруєння можуть проявитися через
три доби, коли нездужання зазвичай не пов'язують з грибами. Крім того,
хворий на якийсь час може відчути себе краще, але в
організмі вже розвивається печінкова недостатність, і людину не завжди
вдається врятувати.
Основні причини отруєнь
•
вживання отруйних
грибів;
•
неправильне приготування умовно їстівних
грибів;
•
вживання старих або зіпсованих їстівних
грибів;
•
вживання грибів, що мають
двійників або змінилися внаслідок мутації (навіть білі
гриби і підберезники мають своїх небезпечних двійників).
Симптоми отруєння: нудота, блювота, біль у животі, посилене потовиділення,
зниження артеріального тиску, судоми, мимовільне сечовиділення, проноси, розвиток симптомів серцево-судинної недостатності.
Щоб запобігти отруєнням грибами, ми рекомендуємо вам заходи та правила, необхідні для виконання кожній людині, дотримуйтесь їх.
Купуйте гриби тільки у відведених для їх продажу місцях, особливо уникайте
стихійних ринків.
Збирайте і купуйте тільки гриби, про які вам відомо, що вони їстивні.
Не збирайте гриби:
- якщо не впевнені, що знаїте їх, - якими б апетитними вони не здавалися;
- поблизу транспортних магістралей,
на промислових пустирях, колишніх смітниках, в хімічно та радіаційно
небезпечних зрнах; невідомі, особливо з циліндричною ніжкою, в основі
якої
є потовщення («бульба»), оточене оболонкою;
-з ушкодженою ніжкою, старі, в'ялі,
червиві або ослизлі;
- ніколи не збирайте пластинчаті
гриби, отруйні гриби маскуються під них;
-«шампіньйони» та «печериці», у
яких пластинки нижньої поверхні капелюшка гриба білого кольору.
•
Не порівнюйте зібрані
чи придбані гриби із зображеннями в різних довідниках,— вони не завжди відповідають дійсності.
•
Не куштуйте сирі гриби на
смак.
•
Ще раз перевірте вдома
гриби, особливо ті, які збирали діти. Усі сумнівні — викидайте. Нижню
частину ніжки гриба, що забруднена ґрунтом,— викидайте. Гриби промийте, у
маслюків та мокрух зніміть з капелюшка слизьку плівку.
•
Гриби підлягають
кулінарній обробці у день збору, інакше в них утворюється трупна отрута.
•
При обробці кип'ятіть гриби 7—10 хв у воді,
після чого відвар злийте. Лише тоді гриби
можна варити або смажити.
•
Обов'язково вимочіть або
відваріть умовно їстівні гриби, які використовують для
соління,— грузді, вовнянки та інші, котрі містять молочний сік, тим самим позбудетесь гірких речовин, що
уражають слизову оболонку шлунку.
•
Не пригощайте у жодному
разі грибами дітей, літніх людей та вагітних жінок.
•
Гриби (зеленушка, синяк-дубовик та деякі
інші) містять отруйні речовини, які у
шлунку не розчиняються. У взаємодії з алкоголем отрута розчиняється та викликає бурхливе отруєння.
•
Значна кількість грибів,
які досі вважались їстівними, містять мікродози
отруйних речовин. Якщо вживати їх декілька днів підряд — також може
статись отруєння.
•
Суворо дотримуйтеся правил
консервування грибів. Неправильно приготовлені консервовані гриби можуть
викликати дуже важке захворювання — ботулізм. Гриби, які довго зберігалися,
обов'язково
прокип'ятіть 10-15 хв.
Увага! У жодному разі не довіряйте таким
помилковим твердженням:
•
«Усі їстівні гриби мають приємний смак».
•
«Отруйні гриби мають неприємний запах, а
їстівні — приємний».
•
«Усі гриби в молодому
віці їстівні».
•
«Личинки
комах, черви й равлики не чіпають отруйних грибів».
•
«Опущена у відвар грибів срібна ложка або
срібна монета чорніє, якщо в каструлі є отруйні гриби».
•
«Цибуля або часник
стають бурими, якщо варити їх разом з грибами, серед яких є
отруйні».
•
«Отрута з грибів видаляється після кип'ятіння
протягом кількох годин».
•
«Сушка, засолювання, маринування, теплова кулінарна
обробка знешкоджують отруту в грибах».
Перші ознаки
отруєння (нудота, блювота, біль у животі, пронос) — з'являються через 1—4 год
після вживання грибів залежно від виду гриба,
віку та стану здоров'я потерпілого, кількості з'їдених грибів.
Біль та напади
нудоти повторюються декілька разів через 6-48 год, а смерть настає через 5-10
днів після отруєння.
Перша допомога при отруєнні
грибами
1. Викличте «швидку медичну допомогу».
2.
Одночасно, не очікуючи її прибуття, негайно
промийте шлунок:
'.. випийте 5-6 склянок
кип'яченої води або блідо-рожевого розчину
марганцівки;
натисніть пальцями на корінь язика, щоб викликати блювоту; прийміть
активоване вугілля (4—5 пігулок), коли промивні води стануть чистими.
3.
Після надання першої
допомоги: дайте випити потерпілому міцний чай, каву або злегка
підсолену воду, відновіть тим самим водно-сольовий
баланс; покладіть на живіт і до ніг потерпілого грілки
для полегшення його стану.
4.
З'ясуйте, хто вживав
разом із пйстраждалим гриби, проведіть профілактичні
заходи.
Забороняється!
•
Вживати будь-які ліки
та їжу, а тим більше алкогольні напої, молоко,— це може
прискорити всмоктування токсинів грибів у кишечнику.
•
Займатися будь-якими
іншими видами самолікування.
Запам'ятайте! Отруєння грибами дуже важко
піддається лікуван-ю. Настійно радимо всім! Не збирайте та не їжте гриби
взагалі. Без грибів можна прожити.
Отруєння хімічними речовинами
Асортимент хімії
сьогодні надзвичайно багатий: косметичні та миючі засоби, лакофарбові
матеріали. Косметичні засоби містятьетиловий, бутиловий та інші спирти,
токсичні для нервової системи. При прийомі усередину ці речовини можуть
викликати важке алкогольне отруєння, що супроводжується порушенням
дихання, серцевої діяльності,
розладом функцій шлунково-кишкового тракту.
Лакофарбові
препарати часто виготовляють на основі токсичних високолетких
розчинників та епоксидних смол. При роботі з лакофарбовими
матеріалами у непровітрюваних приміщеннях можуть виникати отруєння
їхніми
парами, що характеризуються запамороченням, головними болями, нудотою,
блювотою. Застосовуються і ядохімікати як у побуті — для знищення
шкідливих комах і гризунів, так і у сільському господарстві — для
захисту
рослин. Для боротьби з домашніми комахами
широко використовують різні препарати. Більшість з них містять Фосфор,
Миш'як,
Фтор, інші сильнодіючі хімічні елементи. Ці препарати можуть викликати
важкі отруєння, якщо їх помилково прийняти
усередину, а також інгаляційне отруєння (при застосуванні препаратів в
аерозольній упаковці), якщо не дотримуватися інструкцій щодо їх
застосування.
Для інгаляційного отруєння характерні
запаморочення, нудота, розлад зору, підвищене потовиділення, психічні
порушення. При потраплянні препарату до шлунково-кишкового тракту
з'являються блювота,
виділення слизу з рота і носу, розлад
шлунка, потовиділення, головний і за-грудинний біль.
Для захисту рослин застосовуються різні хімікати, які називають
пестицидами, що широко використовуються у сільському і лісовому
господарстві для регулювання зростання рослин і захисту їх від різних
шкідників і хвороб, видалення бур'янистої рослинності, захисту тварин
від
паразитів, знищення переносників інфекційних захворювань людини
і тварин та інших цілей.
Залежно від мети і напрямку використання пестициди поділяють на такі
основні групи:
•
гербіциди — для боротьби з бур'янами;
•
родентициди — для боротьби з гризунами;
•
інсектициди — для боротьби зі шкідливими
комахами;
•
фунгіциди і бактерициди — для лікування
грибкових і бактеріальних захворювань.
При потраплянні пестицидів на шкіру, слизову оболонку ока, а також до
організму людини може виникнути хімічний опік, а також сильне отруєння,
що може спричинити смерть.
Засоби перестороги
Необхідно пам'ятати, що під час користування ядохімікатами і препаратами
побутової хімії для запобігання отруєнню необхідно точно дотримуватися
інструкцій щодо їх застосування, а також використовувати їх
тільки за призначенням.
Препарати для знищення домашніх комах і гризунів не можна застосовувати
ввечері перед сном. Після їх застосування приміщення необхідно ретельно
провітрити кілька разів. Перед застосуванням препарату
слід забрати посуд, харчові продукти, вивести людей і тварин, винести
птахів і акваріум з рибками. Рот і ніс необхідно захистити
ватно-марлевою пов'язкою з чотирьох шарів марлі або респіратором, очі —
захисними окулярами. Після роботи з препаратом треба ретельно вимити з
милом
руки і відкриті ділянки шкіри, змінити білизну
й одяг.
Варто також дотримуватися запобіжних заходів при обробці рослин
пестицидами з метою уникнення прямого потрапляння їх до організму
людини.
Зберігати препарати побутової хімії необхідно тільки у стандартній тарі,
герметично закритих флаконах з етикетками у недоступному для дітей
місці.
За нерозумного використання препаратів побутової хімії можливі на перший
погляд непомітні шкідливі наслідки. Наприклад, при використанні миючих
засобів для миття посуду в результаті недоброякісного полоскання
мікродози цих речовин потрапляють до організму людини, накопичуються
там і шкодять організму (страждають печінка і нирки).
Із появою ознак отруєння хімікатами або препаратами побутової хімії
потрібно негайно звернутися до лікаря, у важких випадках —
викликати «швидку допомогу». До приїзду «швидкої»
необхідно винести постраждалого на свіже повітря, зняти забруднений
одяг, промити водою відкриті ділянки
шкіри, в очі, рот, ніс закапати 2 %-ий розчин питної соди (1 столова
ложка на літр води). Якщо ядохімікати
потрапили до шлунково-кишкового тракту, необхідно викликати блювоту,
натиснувши
пальцями на корінь язика або давши випити 2—3 літри 2 %-го розчину
питної соди. Рекомендується також дати постраждалому
активоване вугілля (1 таблетка на 10 кг ваги), покласти постраждалого
без подушки, повернути голову набік щоб запобігти потраплянню до
дихальних шляхів блювотних мас. При різкому утрудненні дихання
зробити штучне дихання. Побутові хімічні препарати і отрутохімікати
необхідно зберігати окремо від інших речовин і матеріалів (особливо від
їжі), вживати запобіжних заходів при роботі з ними з метою уникнення
отруєнь.
Отруєння ртуттю
Ртуть — метал
сріблясто-білого кольору, за звичайних умов легкорухома
рідина, що при ударі поділяється на дрібні кульки, у 13,5 разів важча за
воду. Температура плавлення — +38,9 °С. Із підвищенням
температури випаровування ртуті збільшується. Пари ртуті та її сполуки
дуже отруйні.
З потраплянням до організму людини через органи дихання ртуть
акумулюється та залишається там на все життя.
Встановлено максимально припустиму концентрацію парів ртуті: для
житлових,
дошкільних, учбових і робочих приміщень — 0,0003 мг/м3; для
виробничих приміщень — 0,0017 мг/м3. Концентрація парів ртуті в
повітрі понад 0,2 мг/м3 викликає гостре отруєння організму людини.
Симптоми
гострого отруєння проявляються через 8-24 год: починається загальна
слабкість, головний біль та підвищується температура; згодом
з'являються болі в животі, розлад
шлунку, хворіють ясна.
Хронічне отруєння є наслідком вдихання малих концентрацій парів ртуті
протягом тривалого часу. Ознаками такого отруєння є: зниження
працездатності, швидка стомлюваність, послаблення пам'яті й головний
біль; в окремих випадках можливі катаральні прояви з боку верхніх
дихальних шляхів, кровотечі ясен, легке тремтіння рук та розлад шлунку.
Тривалий час ніяких ознак може й не бути, але потім поступово
підвищується стомлюваність, слабкість, сонливість, з'являються головний
біль,
апатія й емоційна нестійкість, порушується мовлення, тремтять руки,
повіки, а у важких випадках — ноги і все тіло. Ртуть уражає нервову
систему, а тривалий її вплив викликає навіть божевілля.
Застосовується ртуть у термометрах, манометрах, газорозрядних приладах,
при
виготовленні хлору, їдкого натру. Ртуть легко випаровується за низької
температури, при розливі ртуті її пари рівномірно розподіляються по всій
площі розливу. За температури більше ніж 28 °С пари
потрапляють у повітря.
Ртуть — дуже
токсичний метал. Потрапляючи в організм, він відкладається у тканинах і
з організму не виводиться. Ознаки отруєння ртуттю: швидка
стомлюваність, слабкість,
сонливість, головний біль, металевий
присмак у роті, болі у животі, сильне слиновиділення.
При сильних
отруєннях починають тремтіти руки, повіки, у важких випадках — ноги.
При роботі з ртуттю необхідно використовувати такі засоби безпеки:
працювати в протигазі або респіраторі, використовувати гумові
(поліетиленові) рукавички, комбінезони, халати закритого типу і взуття
із гладкими підошвами.
При розливі ртуті усі, хто опинився в місці розливу, повинні залишити
небезпечне місце і викликати фахівців. Вийшовши із зони
ураження, треба перемінити одяг, прийняти душ, прополоскати рот 0,25
%-им
розчином марганцівки (блідо-рожевого кольору) і
обов'язково почистити зуби. Потім промити кишечник водою, на склянку
якої додати 20—30 г активованого вугілля, випити молока, можна також
випити збиті з водою яєчні білки.
Під час використання ртуті слід дотримуватися особливих упереджувальних
заходів, оскільки отруєння ртуттю може призвести до непоправних
наслідків.
Дії населення при розливі ртуті у приміщенні
Якщо у приміщенні розбито ртутного градусника:
•
виведіть з приміщення
всіх людей, у першу чергу дітей, інвалідів, людей похилого віку;
•
відчиніть настіж усі вікна у приміщенні;
•
максимально ізолюйте
від людей забруднене приміщення, щільно зачиніть усі
двері;
•
захистіть органи дихання
хоча б вологою марлевою пов'язкою;
•
негайно починайте збирати
ртуть: збирайте спринцівкою великі кульки і відразу скидайте їх у скляну
банку з розчином (2 г перманганату калію на 1 л води), більш дрібні кульки
збирайте
щіточкою на папір і теж скидайте в банку.
Банку щільно закрийте кришкою. Використання пилососу для збирання ртуті
— забороняється;
•
вимийте забруднені місця мильно-содовим
розчином (400 г мила і 500 г кальцинованої соди на 10 л води) або розчином
перманганату калію (20 г на 10 л води);
•
зачиніть приміщення
після обробки так, щоб не було сполучення з іншими приміщеннями, провітрюйте протягом трьох діб;
•
утримуйте в приміщенні,
за можливості, температуру не нижче 18—20 °С для скорочення термінів обробки
протягом проведення всіх робіт; вичистіть та промийте міцним, майже чорним
розчином марганцівки підошви взуття,
якщо ви наступили на ртуть
Якщо розлита значна кількість
ртуті:
•
зберігайте спокій,
уникайте паніки;
•
виведіть із приміщення
всіх людей, надайте допомогу дітям, інвалідам та людям похилого віку— вони
підлягають евакуації в першу чергу;
•
захистіть органи дихання
хоча б вологою марлевою пов'язкою;
•
відчиніть настіж усі вікна;
•
ізолюйте максимально забруднене приміщення,
щільно зачиніть усі двері;
•
швидко зберіть
документи, цінності, ліки, продукти та інші необхідні речі;
•
вимкніть електрику та
газ, загасіть вогонь у грубах перед виходом із будинку;
•
негайно викликайте
фахівців через місцевий державний орган з питань
надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення.
У крайньому випадку — зателефонуйте в міліцію.
Боротьба з великою кількістю ртуті та її парів дуже складна. Хіміки
називають її демеркуризацією.
Якщо ви виявили або побачили кульки ртуті в будь-якому іншому місці,
будь ласка, негайно сповістіть про це місцеві органи з питань
надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення або міліцію.
Отруєння лікарськими засобами
При збереженні лікарських препаратів необхідно точно дотримуватись умов
збереження, зазначених в анотації або на упаковці (наприклад, зберігати
при визначеній температурі, у захищеному від світла місці тощо). Після
закінчення терміну зберігання лікарських
препаратів їх необхідно викинути і замінити новими, оскільки
прострочені ліки
можуть, по-перше, викликати зворотний вплив, а по-друге, ними можна
отруїтися.
Причини отруєння лікарськими препаратами: вживання після закінчення
терміну зберігання, самолікування, передозування, індивідуальна
чутливість.
Ознаки отруєння лікарськими засобами:
•
порожня упаковка від
ліків біля постраждалого; сонливість,
млявість при отруєнні снотворними препаратами і транквілізаторами;
блідість шкірних покривів і слизових оболонок,
занепокоєння, тремтіння, серцебиття,
нерівномірний пульс при отруєнні адреналіном;
• сухість і печіння в роті, захриплість, спрага,
утруднене ковтання, частий пульс, суха шкіра, збудження, марення,
галюцинації, розширені зіниці, при отруєнні
атропіном на світло не реагують.
При отруєнні лікарськими препаратами
необхідно негайно викликати «швидку
допомогу». До приїзду «швидкої допомоги» потрібно викликати блювоту,
для чого натиснути великим і середнім
пальцями на корінь язика, потім промити шлунок 1 %-им розчином
перманганату калію (рожевий розчин марганцівки)
або підсоленою водою (1 чайна ложка солі на склянку води). Обкласти
постраждалого теплими грілками, укрити
ковдрою, безупинно стежити за його станом. Ні в якому разі не
відмовлятися
від госпіталізації, тому що ліки, які потрапили
у кров, можуть почати діяти через кілька годин. Лікарські препарати
необхідно вживати за рекомендацією лікаря, за певного дозування.
|
| Категория: Мои статьи | Добавил: Inna (14.10.2011)
|
| Просмотров: 1462 | Комментарии: 1
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
|